УКРАЇНСЬКЕ РОЗУМІННЯ БОГА

В цьому розділі обговорюються питання світогляду Українців-Русинів, відповідності сучасним уявленням та проявлення його як віра, реліігія, конфесія.

УКРАЇНСЬКЕ РОЗУМІННЯ БОГА

Повідомлення Велимир Піхота. » 28 липня 2014, 18:23

УКРАЇНСЬКЕ РОЗУМІННЯ БОГА (Первинні усвідомлення)

Споконвіку наш народ має віру в Бога. Бог – Всевишній, Вища Свідомість, Вищий Розум є одвічною, первинною Свідомістю, Найвищою сутністю Духовного Єства, з прагнення і Думки якої в Духові постав Світ. Усе Богом створене і народжене, і все в Богові перебуває. Все є Бог. Бог є в усьому, і все – в Богові.

Існують три аспекти пізнання Бога:
1. Всевишній, як Бог-Особистість, що проявляє себе як Самоіснуюча Свідомість;
2. Божий Дух, що перебуває всередині Творіння повсюди і в усьому;
3. Втілені душі, що є частинками Душі Бога, які наділені власною свідомістю.

Бог має вічне існування. Коли Світ ще не почався, до початку Творіння – Свідомість Бога перебувала в непроявленому стані, який можна означити як Небуття, безмежне Ніщо, Перше і Єдине. Буття постає з моменту виникнення у Бога прагнення, що було першим насінням Думки – створити Світ заради його процвітання.
І від того ми звемо Бога – Дателем Буття, Даж-Богом (Даждь-Богом).
Бог проявляє себе також і як Стри-Бог – Божий Дух, що є серцевиною-стрижнем, навколо якого вибудовується все створене, і який наділяє все струменіючою снагою, Енергією Буття. Таким чином, Буття постає як нерозривний взаємозв’язок Богом народженої Думки (Бог проявляє себе як Даж-Бог – джерело Інформації) і Божого Духу (Бог проявляє себе як Стри-Бог – джерело Енергії).

Народжуючи Світ, Всевишній найперше в Духові проявив Себе ликом первісної Праматері, яка є Богинею Життя. Вона – Мати Світу, Велика Богиня, Велика Мати Роду. Її первісне ім’я – Макоша (Мати Усього). Предки з давніх-давен шанували Велику Матір, що дає життя всьому. Культ Макоші, як Великої Матері має певну ієрархію: Мати Світу – Небесна Мати – Мати-Земля. Культ Великої Богині започатковано ще з часів матріархату. Інші назви Великої Богині – Рожаниця, Лада, Берегиня, Жива, Житня Баба, Дана, Діва; може називатися й Славою, Орантою, Богоматір’ю, Покровою, Долею.

Велика Богиня-Мати, як найперша Рожаниця – народила Всесвіт-Яйце, що сяє як Світ-Зоря і окреслює простір Творіння Світу. Всередині простору Світового Яйця сам процес творіння Бог здійснив як Світовид – Творець Світу видимого, який силою своєї Божественної Думки розділив це Яйце на Небо і Землю. Внаслідок створення Неба і Землі виникли усі пари протилежностей: верх-низ, праве-ліве, легке-важке, тонке-щільне, холод-тепло, чоловіче-жіноче, духовне-матеріальне, світле-темне, день-ніч тощо. Створений величною Думкою Бога механізм Всесвіту діє завдяки Божественній Енергії, а енергія діє завжди поміж двох полюсів – «плюса та мінуса», «півночі та півдня». Така структура і Всесвіту, і галактик, і планет, і також усіх елементів створеного Світу.

На нашій планеті енергія Дажбога – Води – перебуває повсюди, має також два матеріальних протилежних прояви – це небесні Води (небозвід, зоряні скупчення) та земні води, що просочують та оживлюють все живе. Вічний колообіг Вод забезпечує вічність життя на Землі. Таким чином Бог, яко Світовид – створив вічний колообіг усіх проявлених речей в природі через народження, розвиток і смерть, як перехід на нове коло народження.

Небо ми звемо – Сварга, на ньому Бог володарює як Сварог (Небесний Отець); Землю – Макошь (Вона – Мати Сира Земля).
У створеному між Небом та Землею просторі Дажбог розмістив Сонце і Місяць, до яких ми звертаємось, виголошуючи Їх божественні імена: Хорос і Велес. В серцевині цих Божественних пар Бог проявляє себе як Стрибог – Божий Дух, що виступає стрижнем, навколо якого вони обертаються, тим забезпечуючи рух Життя. Стрибог є Вололодарем Зірок, які є Душами, індивідуальними часточками Душі Бога, які Стрибог вкладає в серця новонароджених, і які після завершення Кола Земного Життя втіленої особистості повертаються на Небо і стають Душами Предків. Небесним тілом Стрибога є непорушна у Зоряному небі Полярна Зірка, що прямо, як політ стріли, веде Аріїв (Дажбожих Онуків, сонячних дітей Світла, благородних, шляхетних) шляхом Прави – Праведних Божих Законів.

Розум Творця, що був проявлений Божим Духом – найтоншою духовною енергією, почав видозмінювати її в більш ущільнені матеріальні складові Світу, послідовно, одні за іншими. Через Сварога проявлена властивість Простору, що є першоелементом матерії, послідовні ущільнення якої згідно задуму Бога призвели до появи її наступних чотирьох елементів: Повітря (Зорі – Стрибог), Вогонь (Сонце – Хорос), Вода (Місяць – Велес) і Земля (Мати Сира Земля – Макоша). Розум Творця поєднав в Духові, що володіє надзвичайною потугою, малі частки цих 5-ти стихій (Простір, Повітря, Вогонь, Вода, Земля). Так Дажбог створив всі рослинні та тваринні форми життя. Дух, що має у собі закладену програму розвитку, відповідною до їхнього роду, що визначений Богом, наділяє втілену істоту снагою життя.

Розвиток Духу послідовно через досвід життя від низчих форм до життя у вищих формах еволюціонує до можливості втіленій істоті бути наділеній Душею, вмістилищем для якої є серце. Дажбог вкладає вогнем Перуна, що уособлює собою первинний вогонь, запалювач Божого Духу – іскри життя, часточку своєї Душі у серце кожної втіленої істоти, яка стає індивідуальною душею і, таким чином, вона отримує самосвідомість.

Із семи складників (Розум, Дух, Простір, Повітря, Вогонь, Вода, Земля) головним, звісно, є частка Духа Бога-Творця. Вона є серцевинною, навколо якої вибудовується все інше. Все, що живе та існує – має в собі стрижнем частку Божого Духу. Тому ми ніколи не можемо залишитись без Бога, питання лише у тому, наскільки ми усвідомлюємо Його присутність. Так чи інакше, одного разу ми вийшли із Нього, і настане час – увійдемо у нього знову. Як із полум'я вилітають тисячи жаринок подібних йому, так із Невичерпного народжуються істоти і повертаються в Нього же.

Властивість Простору – звук;
Властивість Повітря – дотик;
Властивість Вогню – світло, що окреслює форму;
Властивість Води – смак;
Властивість Землі – запах.

Ці 5 стихій Всесвіту (Простір, Повітря, Вогонь, Вода, Земля) проявляються відповідно п'ятиричними поєднаннями в різних сферах творення: в божественних світах (Небо, Зорі, Сонце, Місяць, Земля – Сварог, Стрибог, Хорос, Велес, Макоша), в особистостях (самосвідомість, розум, воля, почуття, тіло), в органах почуттів (слуху, дотику, зору, смаку, нюху). Тіло людини, як і все, що народжене Богом, має в собі прояви 5-ти стихій – треба бачити простір в порожнинах тіла, повітря – в органах руху та дотику; світло – в органах травлення та зору, воду – в рідинах тіла, землю – в його твердих частинах. Коли Душа припиняє своє існування в тілі, яке приймає у свої земні обійми Мати Сира Земля, вона покидає його:

До Сонця полинуть його очі, до вітру – дихання,
Небо і Земля візьмуть їм належне,
Його кров розчиниться у Водах, і там йому буде любо,
Кістьми укріпленими стане у рослинах.
Тільки безсмертну частину огорне своїм полум'ям ясним,
Бог – Сварог наш, і зігріє своїм теплом його душу,
І в образі ясному віднесе її до краю, де праведні душі
Предків наших спочивають (Поховальна Молитва).

Душа повертається до свого Першоджерела, послідовно піднімаючись в зворотньому від народження порядку на три Неба, займаючи положення у відповідності до наслідків плодів своїх земних діянь і рівня накопиченої праведності: спочатку через 9 днів на рівень Місяця, де її зустрічає Велес, і човном переправляє Молочною Рікою на друге Небо – на 40-й день на рівень Сонця. Там Душу зустрічає Хорос і на роковини доставляє Душу на третє Небо – у Сваргу Небесну, Ирій Світлий, де зустрічає її Бог, як Отець Небесний – Сварог, і веде на Золоті Луки Сварожі – у своє Царство Небесне, де Душа поєднується із Предками, і стає Зорею, яка світить нам згори, вказуючи Шлях до Бога. Коли настає час, на заклик Душі нащадками нашого Роду, Душа знову втілюється в земній дитині, і її долю визначають Зірки, під якими вона народилася.

Матеріальне тіло – минуще, а вічна душа – не зазнає змін, така природа обох. Те, що пронизує все тіло, – непідвладне руйнуванню. Ніхто і ніщо не можуть знищити безсмертну душу. Душа непідвладна руйнуванню, незмінна й вічна; лише тіло, у якому вона перебуває, приречене на завершення свого існування. Для душі не існує ні народження, ні смерті. Вона ніколи не виникала, не виникає і не виникне. Вона, як і Бог, частинкою Вищої Душі якого вона є – ненароджена, вічна, незмінна і первинна. Вона не вмирає, коли гине тіло. Як людина одягає нове вбрання, скидаючи старе, так і душа вбирається у нове тіло, залишаючи старе й непридатне. Душу неможливо розсікти на шматки жодною зброєю, неможливо спалити вогнем, втопити у воді, висушити вітром. Знаючи це, не слід сумувати за тілом. Адже душа знову буде втілена в нащадках нашого роду. І тому наслідки діянь людини на життєвому шляху визначає лише Праведність, здійснення якої полягає у виконанні призначення даного нам Богом життя.
Аватар користувача
Велимир Піхота.
 
Повідомлення: 2
З нами з: 28 липня 2014, 18:21

Re: УКРАЇНСЬКЕ РОЗУМІННЯ БОГА

Повідомлення Велимир Піхота. » 24 серпня 2014, 07:41

Розуміння Праведності згідно концепції нашого Українського Родового Богорозуміння:

ПРО ПРАВЕДНІСТЬ

Світ створений (народжений) Богом, і все існуюче підпорядковано Законам Божественного Ладу. Порушення цих законів призводить до страждань, їх дотримання (чи відновлення) – до Щастя (чи відновлення Ладу). Заради розквіту Світу, Богом закладений розвиток свідомості самоіснуючої особистості від стану первинного рівня свідомості (стану невідання) – до підняття свідомості на Духовний рівень. Тому людське суспільство представлене одночасно, подібно до наявності у людському тілі: вуст, рук, стегон та ступнів – верствами людей відповідно до їх властивостей та роду занять. Це природний Богом закладений поділ у відповідності до різних властивостей, якими наділені люди від народження. Суспільство у своєму складі має чотири стани: люди з властивостями священиків, люди з властивостями воїнів, люди з властивостями господарників та люди з властивостями працівників. Старшинство у священиків залежить від знання, у воїнів – від доблесті, у господарників – від заможності, у працівників – від віку.

Взірцем Духовної чистоти і втіленням самої Праведності є Шлях Священичества. Священики – верства високодуховних людей, відповідно до своїх природних властивостей, які не прагнуть нічого для себе, але присвятили своє життя служінню суспільству і Богу.
Вони прагнуть володіти великою силою для досконалого пізнання, сповнені любові до Бога – як батько-мати люблять свою дитину, не шукаючи ніякої вигоди. Їх винагорода – Духовне зростання і виконання Вищого Призначення. Отже, люди, які стали на Шлях відродження Рідної Віри, мають прагнути відповідати ознакам священика. В іншому випадку продукт їхньої праці на ниві Відродження Духовності буде мати всі ознаки недосконалості такого провідника, а отже – внаслідок невідповідності буде хибним. Така діяльність буде перекреслена появою справжніх (чистих у намірах) священиків. Якщо ми ставимо перед собою задачу відродження Рідної Віри – то маємо насамперед відродити верству священиків – Духовних провідників. Недостатньо наважитись самовизначити себе як священика (чи волхва). Цей шлях Духовного самовдосконалення необхідно пройти (виключень не існує). Тому і будь-яка посвята в будь-якій конфесії не вирішує цього питання, якщо людина не проходить цей Шлях і має наявні ознаки Духовної недосконалості.
Що мається на увазі: це усвідомлення Духовної природи Світу. Створений Світ є Думка Бога. Усі різноманітні видимі форми створені внаслідок взаємопоєднання стихій Простору, Повітря, Вогню, Води, Землі, які за своєю природою є послідовним ущільненням Божої Думки. Все є Дух. Тобто, матерія і все матеріальне (з Духовної точки зору) є поняттями умовними, існуючими ніби уві сні. Ті, хто перебувають в глибині невідання, які думають про себе, що вони мудрі та освідчені, але які сплять розумом – є невігласами, що заблукали, вони кружляють знову і знову, слідуючи хибними шляхами, так само, як сліпі, що їх ведуть сліпі.

Бог народив цей Світ. В тому то і полягає пожертва Бога, що Він вклав часточку самого себе у все ним народжене, і тим, втративши своє самоіснування, розчинився в своїй багатопроявності. І також часточка Божої Свідомості вкладена в кожну людину. Ознакою Життя є рух, все сотворене підвладне плинові часу. Як і все матеріальне, тіло є тимчасовою сполукою елементів різних стихій, і тому є смертним. Все, що має початок, має і кінець. Але душа має вічне існування, адже вона ненароджена, а отже безсмертна. Її неможливо вбити чи знищити, і тому людина відаюча є вільною. Вона відає, що все видиме – оманливе, а істина – в усвідомленні вічної Єдності усього існуючого в Богові. Бог повсякчас перебуває у нашому серці. Отже, шлях повернення душі до Бога полягає в накопиченні Праведності (в першу чергу – це виконання визначених обов’язків):

Праведність для священика – примноження священного Знання;
Праведність для воїна – охорона народу;
Праведність для господарника – господарська діяльність;
Праведність для працівника – виконання.

Лише Праведність визначає положення людини і в цьому житті, і в наступному втіленні – діяння, які мають походження від думки, слова та дії – мають плід добродійний чи недобродійний; становище людей – високе, низьке чи середнє – походить від плодів, які є наслідками діянь. Людина куштує плід здійсненого діяння – добродійного чи недобродійного – так: розумом – здійснене розумом, словом – здійснене словом, тілом – здійснене тілом. Людині неправедної поведінки, діяння якої засуджуються в світі, постійно притаманне нещастя, вона схильна до хвороб і приречена на страждання. Неправедність, що здійснена в цьому Світі, не одразу дає плід, як земля, але, поступово накопичуючись, вона підрубує корені того, хто здійснює її. Якщо покара падає не на самого порушника Праведності, то на синів, якщо не на синів, то на онуків; але здійснене порушення Праведності не залишається без наслідків для того, хто здійснив порушення.

Наша свідомість є частинкою Божої Свідомості. Бог створив Світ – Думкою, і ми також здатні досягати будь-якої цілі, на яку спрямована наша думка. Наші думки мають здатність втілюватись – зростає те, що було засіяне. Тому необхідно культивувати добрі думки, завжди бути виваженим і справедливим: необхідний контроль над словом, контроль над думками, а також контроль над здійсненням; у кого в свідомості вони затвердились, той досягає справжнього успіху.

Єдиний друг, який супроводжує навіть після смерті – Праведність, оскільки все інше так само йде до загибелі, разом з тілом. Перехитрити Бога неможливо, адже все Богом народжене і в Богові перебуває. В серці кожної людини знаходиться совість – спостерігач за праведними та неправедними діяннями; серце, Небо, Земля, Води, Місяць, Сонце, Вогонь, Вітер, Ніч, Ранкові світанки і Вечірні сутінки та Праведність – знають поведінку всіх втілених істот. Дотримання Праведності – це перша умова для очищення та пізнання. Досягнувши же рівня душі, людина вже усвідомлює себе не як тіло, а як Дух – це і є безсмертя, тому що Дух вічний.

Що може слугувати людині (священику, волхву) дороговказівником на Шляху Праведності?
Звісно, що духовні практики: кожен, хто із зосередженою увагою споглядає в Духові все реальне та нереальнее – сповнює своє серце розумінням Праведності. Той, хто бачить в усіх живих істотах Дух і в Духові – всі живі істоти, хто мислить Духовно – досягає розуміння Істини.

Отже, Відродження Рідної Віри постане лише тоді, коли зростуть Духовні Провідники.
Звісно, варті одобрення найрізноманітніші здійснення на користь Української справи, але без відродження Духовної верстви України всі перемоги будуть, нажаль, лише тимчасовими. Об’єднатися в Духовне Коло Провідників можуть лише люди, які знаходяться на однаковому Духовному рівні усвідомлення дійсності. Подальша діяльність Кола Духовних Провідників – це поширення ними усвідомленої картини Світу, що відбудеться природньо швидко, якщо буде набута відповідність і дотримана умова Чистоти прагнень та помислів. Тому, насамперед, необхідно усвідомити стан, в якому ми перебуваємо нині, як стан невідання, а далі – розпочинати шлях відродження Рідної Віри з пошуків першовитоків і спільного осмислення Духовних категорій, які мають стати міцним підмурком необхідної нам однодумності.
Аватар користувача
Велимир Піхота.
 
Повідомлення: 2
З нами з: 28 липня 2014, 18:21


Повернутись в Світогляд, Віра Предків Наших. Рідна Віра Українців-Русинів

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість

cron