24.11.2010 (7518) року Громада ОРУ “Вінець Бога” святкувала Свято Богині Долі.

Ми закликали Рідних Богів і уславили Долю-Матінку, замовляли Святий Коровай, промовляли світлі і щирі прагнення наші на утвердження Долі доброї, щасливої та гарної для всіх рідновірів, для всіх Українців, для всіх добрих людей на Землі.

Святкове дійство розпочалося з щирого, вдячного закликання дівчатами Матінки-Долі звареною власноруч кашою: „Доле, Доле, ходи-но моєї каші їсти!” І Рідна Богиня обдарувала кожну дівчину, привідкривши завісу Долі знаками.
За  простими прикметами і знаками присутні дівчата могли дізнатися про судженого, про те, як складеться життя, про те, як оминути лиху долю.
Громада допомагала розшифрувати ці послання Долі своїми коментарями. Свято продовжилось, як завжди,  веселими конкурсами, розіграшами, які також допомагали розгадувати таємниці Долі, танцями,
Усі присутні поєднались, співаючи гарних і щирих Українських пісень на добру Долю і щастя всьому нашому українському Родові.


Богиня людської Долі (Стріча або Стреча), що веде людину від народження до смерті. Ще її називають Пряхою, бо пряде вона нитку життя, наскільки довгою вона буде, настільки довго людині жити, і яка вона, ця нитка  буде - таке і буде  людина мати — чи  щастя чи  талан, а чи іінакше.

Рано-раненько вийду я до річеньки, веретено в руки візьму, до Долі помолюсь.
Матінко рідненька, захиснице миленька, дай мені долі, доброї волі.
Нехай жінкою я буду коханою, господинею гарною, хай дітки здорові зростають, добро та щастя в сім'ю прибувають.
Хай миленький мене любить, лише ніжно хай голубить.
Буду я дружиною вірною, порадницею мудрою.
Богам Рідним славу співаю, пожертву Долі у Вирій посилаю.
Річенько-водиченько, віднеси веретено до Долі у світлицю,
хай згадає мене дівицю, як буде долю виплітати,
коханого на подвір'я моє зазивати.

(за  Галиною Лозко )

Доля визначає,  чого потрібно навчатися людській душі, яка у чегровий раз повертається на Землю,  відповідає за вікові ініціації людини, вибір нею життєвого шляху. З нею в народі пов*язували бачення майбутнього, можливість його покращити. Необхідним атрибутом Долі є прядка та веретено.

Саме в день Долі дівчата влаштовували найголовніші ворожіння. Вважалося, що саме в ніч напередодні свята Долі (24 листопада) за зовсім простими прикметами можна дізнатися про судженого , про те, як складеться життя найближчі кілька років, про те, як оминути лиху долю.

Доля  відповідає за родинні стосунки, зв'язки між поколіннями.  Окрім як ткати нитку життя конкретної людини, вона ще визначає нове народження померлих родичів в душах онуків.

Доля має своїми супутниками лихих духів: Злидні, Хвороби, Нещастя, які пиходять до людини, якщо вона нехтує законами Праві (Права).

Доля - символ Вищої Сили, Бога; щастя; талану; водночас - лиха, горя, біди, нужди, злиднів; неминучості, невідворотності.
Доля у міфології різних народів є символом Вищої та незбагненної Сили, котра впливає на людину протягом усього її життя.

У давніх греків Доля персоніфікується в образі трьох богинь людської Долі, дочок Зевса та Феміди, богині правосуддя. Загальне ім'я богинь було Мойри, що буквально значило - частина, доля. Вони володіли ниткою життя кожної людини: Клото пряде нитку, Лахесис веде нитку через усе життя людини, Атропа обриває життя, перев'язуючи нитку. Кожна з Мойр одночасно є характеристикою Долі: Клото - Прядильниця, Лахесис - Дарувальниця, Атропа - невідворотна. У римській міфології Мойрам відповідали Парки. Ніхто з людей не може уникнути своєї долі, навіть боги не в змозі змінити визначеного людині жереба. Про це ж говорить і Геродот: "Визначеного долею не може уникнути навіть бог" /Геродот, 1,91/.

Світлини з свята: