30-31 жовтня 2009 р. представники нашої громади „Вінець Бога” в форматі Собору Українських Звичаєвих Громад взяли участь у вшануванні славного сина Українського народу, останнього Кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського в селі Пустовійтівка Сумської області.

Делегація була представлена рідновірами громад:
-    Велимир Піхота – голова громади „Вінець Бога” м.Вінниці,
-    Ясновида Іванишина – староста громади „Вінець Бога” м.Вінниці,
-    Богуслава Овод – громада РУНВіри м.Харків,
-    Пан Ігор – громада РУНВіри м.Львів,
-    Зоряна Дорош – член координаційного Кола Собору Українських Звичаєвих Громад (Комісія „Відродження календаря”),
-    Северина Олень – представник фірми „Рідна Мода” м.Київ,
-    Славомир Глущенко – голова громади „Древо Роду” м. Київ,
-    Православ Поліщук – громада „Древо Роду” м. Київ.

День вшанування 31 жовтня розпочався з обряду Зустрічі Сонця біля пам`ячника Петру Калнишевському. І дійсно, на відміну від попереднього похмурого дня, цей день почав радувати нас своїм сонячним теплом. Представники делегації привезли з собою землю та воду з місць Козацької Слави своїх країв, які під час обряду Тризни були поєднані зі святою землею батьківщини Петра Калнишевського. Живий хліб для обрядодійства передала пані Світозара з громади „Верховина” м.Чернівців, який вона випекла з любов`ю по особливому рецепту.

О 10-00 нашу делегацію зустріли голова Всеукраїнського благодійного фонду ім.Петра Калнишевського Іван Миколайович Рішняк, голова міськрайонної „Просвіти” Діброва Григорій Володимирович, директор музею Петра Калнишевського, сотник Українського Козацтва Олександр Іващенко, представники громадськості.
Іван Рішняк детально ознайомив нас з великою дослідницькою роботою, яку проводить фонд по відновленню історичної правди про видатну роль Петра Калнишевського в Українській історії.
По тому наша делегація Собору Українських Звичаєвих Громад була запрошена взяти участь в спільній літургії по Петру Калнишевському, яка була проведена у відбудованій втретє за участі Президента України Віктора Ющенка церкві Петра Калнишевського в селі Пустовійтівка.
Літургію розпочав священник Київського патріархату отець Анатолій. По завершенню він запросив до слова представника Координаційного Кола Собору Українських Звичаєвих Громад пані Ясновиду Іванішину. Після неї виступив із духовним словом голова громади Рідної Православної Віри „Вінець Бога” жрець Велимир Піхота. З яскравими промовами виступили представники нашої рідновірської делегації – пані Богуслава Овод, пані Зоряна Дорош, пані Северина Олень.

Від Живого Вогню, що пройшов усією Україною від гори Грегіт, що на Івано-Франківщині, присутні розпалили вогники свічок пам`яті. Всі присутні з великою святістю вшанували світлу пам`ять Петра Калнишевського як великого сина Неньки-України, козацького провідника і мудрого державного діяча, якому ми в великій мірі завдячуємо нинішніми кордонами України.
На завершення голова Всеукраїнського благодійного фонду ім..Петра Калнишевського Іван Миколайович Рішняк подарував священнику Анатолію та нашій делегації Собору Українських Звичаєвих Громад нову книгу, видану фондом: „Петро Калнишевський та його доба. Збірник документів та матеріалів”.
Далі нас запросили відвідати музей Петра Калнишевського. Директор музею, сотник Українського Козацтва Олександр Іващенко провів змістовну екскурсію. Переповнені яскравими враженнями ми залишили свій запис в Книзі Почесних Відвідувачів.
В супроводі голови міськрайонної „Просвіти” Григорія Володимировича Діброви наша делегація рідновірів відправилась на другий берег річки Сула, де раніше знаходився хутір „Гетьманка”, де саме проживав Петро Калнишевський. За років радянської влади хутір було ліквідовано і землі розорено. Але і досі серед полів гордо височать Кургани скіфських часів. Їх сотні. Найбільший із Курганів – Старша Могила, на який ми і піднялися. В минулому це було поховання Скіфських Царів, але на жаль, більшість із Курганів вже розриті і пограбовані. Так і Старша Могила вразила нас темною ямою-прірвою посередині, що залишилась від минулих розкопок – мовби виїдене яйце. Наче відчуваючи наш стан, все небо затягло свинцовими хмарами. Такий стан Курганів – це сором Державі, адже це наша спадщина, минула велич і енергетичні гармонізатори Землі-Неньки нашої України.
Під враженням побаченого ми розпочали Обряд очищення і повернення цілісності, дію на заживлення ран Землі і відновлення нашої минулої Слави.
Сонце багатократно благословляло нас, пробиваючись крізь щільні сіро-сизі хмари, що вже встигли затягнути небо. Лик Сонця, що відгукувався на наші звернення і Слави наділив нас натхненням, щастям і впевненістю, що Всесвіт нас чує і Рідні Боги з нами. На Кургані, як і в усіх місцях проведення обрядів ми ушанували Богів і Предків пахощами Живого Хліба, медом, маком і молоком-сурицею.

Голова Всеукраїнського благодійного фонду ім..Петра Калнишевського Іван Миколайович Рішняк щиро подякував нам за співпрацю в справі відновлення історичної правди про Петра Калнишевського і пообіцяв запрошувати і надалі Собор Українських Звичаєвих Громад до спільної дії, адже така діяльність – наша спільна Українська Справа.