Дорогі побратими і посестри!

Дозвольте привітати Вас з 103 річницею з Дня народження Володимира Шаяна, видатного українського філософа, санскритолога, релігієзнавця, психолога і педагога, одного з перших дослідників «Велесової Книги», професора.

Народився Володимир (Антон) Шаян 2 серпня 1908 року у Львові. Батько Володимира — Петро Шаян — походив з села Мшана, мати — Єва Дмитрик — із стародавнього селянського роду села Добростани. В. Шаян з надзвичайною теплотою згадував щасливі дні, проведені у мальовничих Добростанах, де і почув уперше ритуальне привітання женців "Дай, Боже, щастя!". Над змістом цих слів він замислився вже будучи дорослою людиною, перекладаючи найстарішу пам'ятку праарійської релігії Атхарваведу.

У 1927 році закінчив з відзнакою Українську академічну гімназію класичного типу, а у 1939 році - гуманістичний відділ Львівського університету ім. Івана Франка, де на трьох факультетах студіював філософію, психологію, педагогіку, расологію, санскритську філологію, порівняльне релігієзнавство, європейські мови і літератури. До початку другої світової війни В. Шаян обіймав посаду асистента кафедри орієнталістики Львівського Університету.

Перша його дисертація «Індра в Ріґведі» була написана польською мовою.Під час наступу радянських військ, навесні 1944 року Шаян емігрує на захід спочатку до Німеччини, а потім до Англії. Тут він стає широко відомим своєю невтомною науковою і громадською діяльністю. За кордоном українці згуртувалися навколо Володимира Шаяна і почали видавати журнали «Орден», «Нова епоха», «Науково-літературний збірник», «Світання», в яких друкувалися і розвідки В. Шаяна про Григорія Сковороду, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, тощо.

Після капітуляції Німеччини Володимир Шаян став організатором і Президентом Європейської Президії Української Вільної Академії Наук (УВАН), а також Вільного університету. Довгий час професор Шаян був директором Бібліотеки та музею ім. Тараса Шевченка у Лондоні при Союзі Українців Британії, головою Педагогічної Комісії, заступником голови ПЕН-клубу в екзилі, заступником голови ліги Європейської Свободи, членом Британського товариства Літераторів, головою спілки Вільних Українських Журналістів, головою Орієнталістів (сходознавців) тощо. Він частково переклав “Велесову книгу” і поклав початок її наукового вивчення. У травні 1947 року Володимир Шаян захистив науковий ступінь і звання Професора.

Володимир Шаян на міжнародних з’їздах виступав в обороні ув’язнених членів Руху Спротиву в Україні. Проводив антимосковські акції: "Я обвинувачую Сталіна", "Я не можу вернутися", неодноразово брав участь у мітингах протесту проти московської сваволі щодо поневолених нею народів.

У своїй філософській концепції був послідовником Г. Сковороди. Відчував глибинний зміст фольклору і необхідність відродження старинної української віри.

Про своє духовне пробудження Володимир Шаян в листах до друзів згадуватиме:

"Мені довелося прожити півтора року на теренах Гуцульщини. Там стався дивний пролом у моєму житті. Це чудо Великого Пробудження вивершилося одного світанку в пречудовий Схід Сонця на священній горі Ґрехіт…

Озброєний вже тоді знанням Ригведи і Авести, я знав глибоку мудрість виявлену в цих найстаріших пам’ятниках арійської Віри і Духовности. Там усе дише чистим і первісним духом так нерозривно зв’язаним з природою, як українська духовність.

В 1934 році я вирішив у трьох ночах духової боротьби і натхнень відновити старинну українську Віру не тільки як поезію, але як живу і творчу релігію" (В. Шаян   "ВПН", с.79).

"Я повністю усвідомлював собі, що це важливий крок не тільки в історії України, але і в історії цілого людства" (В. Шаян   "ВПН", с.68).

Творча спадщина науковця надзвичайно багата, це філософські і дослідницькі праці "Найвища Святість", "Слово про похід Ігоря", "Джерело сили української культури", "Священний героїзм", "Прапор України", "Тризуб", "Дунай, Дніпро, Дністер", "Проблеми української віри", "Гімн Землі", "Студії над Ведійською думкою" і багато інших.

Помер Володимир Шаян від серцевої недуги на 66 році життя  у Лондоні 15 липня 1974 року. Його велику бібліотеку, десятки творів, які ще не видавалися, було передано Дослідному інституту "Україніка" в Торонто. Незначна частина творчої спадщини Професора зібрана та видана у 1987 році його послідовниками та учнями в книзі «Віра Предків Наших».

Сьогодні ми з радістю повертаємо читачам не відомі широкому загалу ранні твори Володимира Шаяна роман «Терпіння молодого гуцула» та збірку поезій  «Орден Бога Сонця» –  покликані до життя  переживаннями автора на горі Ґрегіт, а тому об’єднані в цьому виданні назвою цієї таємничої гори.

Як згадував Володимир Шаян, підвалини його світогляду закладалися ще в ранньому дитинстві на благодатному ґрунті давніх звичаїв села Добростани. Однак його перебування на Гуцульщині – краї Олекси Довбуша, краї, де народились знамениті «Тіні забутих предків» і «Захар Беркут» – це та точка в часі і просторі, з якої почались активні пошуки Бога в житті автора, становлення його як письменника, філософа, мислителя. За словами автора на цій святій горі з ним сталось  «чудо Великого Пробудження». Саме з часу перебування на горі Ґрегіт Володимир Шаян бачить своє покликання в активному чині для утвердження Добра і Світла на Землі, стає сам і закликає інших стати «Рицарями Ордену Бога Сонця».

І хоча Ґрегіт ще у хмарах, і хоч молодий і дужий леґінь терпить страшні муки  від усвідомлення невідповідності між вільним духом Карпатських гір і кривдою, яка панує у повсякденному житті, та вже повняться лави «Рицарів Ордену Бога Сонця», які готові жертовно віддати своє життя за перемогу Добра і Справедливості.

Кошти, виручені від реалізації книги, підуть на створення історико-краєзнавчого музею в селі Добростани Яворівського району що на Львівщині. Бажаючі можуть також перераховувати кошти на рахунок «Приватбанку» 4405 8858 1465 8479.

Контактні тел.: (0322) 38 24 03 - Володимир Дмитрик, племінник Володимира Шаяна,  097240796 - Зоряна Дорош.

Комментарі (3)

...
Автор1: Zorjana, 01.11.2011

Дякую, Доброславе, що за три місяці після того як цей текст було Вам надіслано, нарешті він появився на сайті. Та ми вже встигли за цей час урочисто відкрити музей (2 жовтня, про що Вас було повідомлено ще три тижні тому), а сьогодні в музеї вже проводилось урочисте вшанування воїнів УПА та січових стрільців. Чи інформацію про це на сайті знову маємо чекати три місяці?

• 
• +0
• 
• 

...
Автор1: zorjana, 05.11.2011

Бачу, що не скоро побачу на цьому улюбленому багатьма сайті матеріал про урочисте відкриття музею, то ж змушена в коментарях дати посилання на сайт Сергія Піддубнго, який одразу ж на другий день розмістив в себе запропонований матеріал: http://www.yatran.com.ua/articles/481.html, за що ініціативна група по с творенню музею йому дуже вдячна!!!

• 
• +0
• 
• 

...
Автор1: Molfar, 19.02.2012

zorjana
Силка не дієва. Напевно зробити щось зразу і користі нуль можливо було б краще почекати )

• 
• +0
• 
• 

Ім’я

Электронна адреса

Комментар

зменьшити | збільшити

Напишіть літери, що відобразилися

Додати комментар