Козацький фестиваль «Живий вогонь» вже третій рік є традиційно козацько-лицарським і проводиться в час найбільшого світла, бо слава козацька блищить щирим золотим сяйвом у історії  нашого народу.

Із-за того, що вже другий рік, як на традиційне місце проведення фестивалів -  козацький остів Кемпа (який отримав в совєцькі часи назву «Фестивальний») вінничани з незрозумілих причин не мають доступу -  для проведення фестивалю «Живий вогонь»  цього року вибрано місце на півостові «Бригантина».

Про перший день фестивалю.

Є інформація в пресі і Інтернет.Телерепортаж 24 каналу і 5 каналу УТ, газета "20 минут", газета "про Україну".

Фотозвіт з  першого дня фестивалю.

Цікавим був виступ школи Бойового гопака  Ім.Д.Нечая (відео) ініші

Другий день фестивалю увінчався Купальським дійством.

Цього року воно мало свій колорит – під теплим літнім дощем, що тривав до того часу, поки не розпалене було купальське вогнище.

Завдяки цьому дощику на проведеннні купальського обряду лишились переважно ті, хто дійсно прийшов святкувати Купала, кому в радість освячення силами стихій рідної Природи -  Водою, Вогнем, Вітром…

Купальський обряд розпочався фактично  вже на сцені, органічно продовживши фестиваль чудовим  дуетом Олесі Сінчук (сопілка, вокал) і Тараса Силенка (бандура), а після них купальським прадавнім українським обрядовим співом виступив дівочий гурт «Мокоша».

Першими в коло біля ще не розпаленого вогнища вступили  козаки Перунового Полку, які своєю внутрішньою силою зігріли присутніх фактично розпочавши магічне дійство.

Це є козаки справжнього "Перунового Полку" - того, що охороняє Кумир Перуна у м.Києві, а його сотні організовуються в інших містах для захисту  Святинь Українського народу.

Після цього розпочався обряд  духовними  особами: Славомир Глущенко, Доброслав Гірак (голова громади «Червона Русь», Львів), Іван Просяник (Вербич) (Сіверщина), який і проводив релігійну частину.

І коли дівчата-сонечка розпочали плести вінки, освячувані небесною водню, Даною, гурт «Бохоники» зачав обрядові співи і хороводи – дощ перестав відчуватись.

Настала пора розпалити Живий Вогонь.

Козацьке завзяття, злагодженість-єдність, відчуття один одного як єдиного цілого, напористість і змагальність – ось що виховує ця традиція.

Після розпалення Живого вогню, мовлитв-славнів Роду Земного до Роду Божеського, єднались Українці-Русини і Рідні Боги в єдине ціле Купальським Вогнищем.

Після цього дощ  припинився, очистилось небо і душі Предків наших засяяли зорями, що світили над Вінницею з Ирію.

Довго тривали забави, танці біля вогнища (відео).

Настали тиха Купальська Ніч. Хтось, можливо, і віднайшов цього року квіт папороті.