|
Кажуть предки культури не знали? Були «темні» в мистецтві й письмі? Дослухаймось до слова, слов’яни І вслухаймось в прадавні пісні! Дослухаймось до слова слов’яни, Пізнаваймо легенди й пісні!
Бо слова – то наш спадок священний, Через них наші всі набуття, В них прихований зміст потаємний, Суть сотворення світу й життя! Бо слова містять зміст потаємний – Суть сотворення світу й життя! Мова наша – то Божа криниця, Що колись увесь світ з неї пив. Тож давайте між різних транскрипцій Віднайдемо зміст втрачених слів. Серед різних вимов і транскрипцій Відшукаймо зміст втрачених слів. Бо ж і той Саваот – то є наше, То скорочене: Сварог-Отець; І не Яхве, а – Ява ми кажем, Вимовляєм не Зевс, а Живець І не Яхве, а Ява ми кажем І Зевес – то, насправді, Живець. Та і що то таке, та «культура»? Що за слово, взялось звідкіля? Це водночас «Культ Ра», й «Коло Тура», «Коло», в значенні – «рід», чи «сім`я». То є наші: «культ Ра» й «коло Тура», «Коло», в значенні – «рід», чи «сім’я». Ми ж бо Тура - Дажбога онуки, Завше славили Вишнього Ра, Його учні ( по-давньому – «уки» ), Й наша Віра – це ВІдання РА. Учні Ра ми, по-давньому: «уки», Й наша Віра – це ВІдання РА.
Ми нічого привласнить не прагнем, І не премось у «старші брати». Та скарб слова, від Бога нам даний, Маєм весь, як він є зберегти. Той скарб слів, що від Бога нам даний, Маєм весь, як він був, віднайти. Ми слов’яни – хранителі Слова. Так Всевишній призначив для нас. Доки ми бережем нашу мову, Доти й Він зберігатиме нас. Доки ми бережем нашу мову, Доти й Бог зберігатиме нас!
 |