Ізпоконвіку мудреці твердять:
Життя – не цирк, життя – це барикада,
Де по обидві сторони стоять
Народ нещасний й зажиріла влада.

У побуті, політиці, меті,
У пристрастях й приземлених бажаннях,
У мріях і щоденній суєті –
Скрізь видно це різке протистояння.

Женуть на смерть чужих батьків й синів
Прохвости в розцяцькованих мундирах,
А у людей в серцях – розпука й гнів,
А люди хочуть жити, хочуть миру.

Із уст державців все про люд слова,
І в той же час палаци всяк будує,
А люд в сирих халупах догнива
І мовчки в підворотнях жебракує.

Обсиділо сановне вороння
Курорти, вілли, бази відпочинку,
Для нас же – праця каторжна щодня
Й свобода – за віконечком в клітинку.

Порядність, совість, світлі поривання,
Що в душах берегли батьки мої,
Тирани схоронили у імлі.
Допоки буде це протистояння –
Не бути щастю на моїй землі.

1980 р.

Комментарі (0)

Ім’я

Электронна адреса

Комментар

зменьшити | збільшити

Напишіть літери, що відобразилися

Додати комментар