Чаклує волхв.
Зійшлись русини в коло -
Богів кохані діти. Не раби!
Чаклує волхв, а чи чарує долю,
Чи кличе вільний люд до боротьби?!

Чаклує волхв.
А світ навкруг недобрий, -
Не виживеш без списа і меча.
Вже обрій он закрили люті обри,
Підступні й хижі, наче саранча.

Чаклує волхв.
Перуне, дай нам сили
Свій край оборонить од хижаків!
Споконвіків ще не були русини
Рабами у проклятих чужаків.

Чаклує волхв.
Дажбоже, дай снаги нам
Протистояти лютим ворогам!
Нехай в нерівній боротьбі загинем,
Та не поклонимось чужим богам!

Чаклує волхв.
Стоять під яворами
Русини – в кожного щемить душа.
Пресвітлі Лель і Леля, будьте з нами,
І ти, Макошо, – Матінко Коша.

Чаклує волхв.
Стають русини в лаву,
У кожного – відвага у очах.
Загинемо, або здобудем славу! –
І блискітки зоріють на мечах.

Чаклує волхв.
Ідуть з живими мертві –
Це душі Предків піднялись з могил.
І він іде себе віддати в жертву,
Бо жити без Русі не стане сил.

Чаклує волхв.
Літа летять за обрій,
У вільнім краї стеляться жита.
У безвісті назавжди щезли обри,
А Русь живе – незламна і свята.

Комментарі (0)

Ім’я

Электронна адреса

Комментар

зменьшити | збільшити

Напишіть літери, що відобразилися

Додати комментар