Історія велична і кривава
Для щастя не кувала нам підков.
Згадаймо, браття, князя Святослава
І подвиги язичницьких полків.

Нова доба – нові знамена мають,
Вогненна Славо – думою тривож.
Славетні мертві сорому не мають.
Живі також! Живі також!

Ми не шукаєм золотого Руна.
Усе, що маєм, – з грунту та з роси.
Ми присягнули Богові Перуну.
Що досягнемо величі Русі.

Своїх сестер ми не здамо в гареми,
Своїх братів ми визволим з галер.
Ми правду від обману відокремим.
І від химер! І від химер!

Заграва волі нашої сіяє.
І годі вже жалітись на жалі.
В Перяславці, в місті на Дунаї,
Середина славетної землі.

Ще сурем засурмить срібноголосся,
Ще війську не забракне голови.
Ми Святославів поклик чуєм досі:
Іду на Ви! Іду на Ви!

Зажмурить очі хай ляклива челядь,
Коли на схилах вічного Дніпра
Хазарського притиснем казначея
– Віддай усе, що за віки накрав.

Ще сурем засурмить срібноголосся,
Ще війську не забракне голови.
Ми Святославів поклик чуєм досі:
Іду на Ви! Іду на Ви!

1995

Комментарі (0)

Ім’я

Электронна адреса

Комментар

зменьшити | збільшити

Напишіть літери, що відобразилися

Додати комментар