|
 Історія велична і кривава Для щастя не кувала нам підков. Згадаймо, браття, князя Святослава І подвиги язичницьких полків. Нова доба – нові знамена мають, Вогненна Славо – думою тривож. Славетні мертві сорому не мають. Живі також! Живі також! Ми не шукаєм золотого Руна. Усе, що маєм, – з грунту та з роси. Ми присягнули Богові Перуну. Що досягнемо величі Русі. Своїх сестер ми не здамо в гареми, Своїх братів ми визволим з галер. Ми правду від обману відокремим. І від химер! І від химер! Заграва волі нашої сіяє. І годі вже жалітись на жалі. В Перяславці, в місті на Дунаї, Середина славетної землі. Ще сурем засурмить срібноголосся, Ще війську не забракне голови. Ми Святославів поклик чуєм досі: Іду на Ви! Іду на Ви! Зажмурить очі хай ляклива челядь, Коли на схилах вічного Дніпра Хазарського притиснем казначея – Віддай усе, що за віки накрав. Ще сурем засурмить срібноголосся, Ще війську не забракне голови. Ми Святославів поклик чуєм досі: Іду на Ви! Іду на Ви! 1995
 |